День діагностики меланоми

Меланома — злоякісне новоутворення, яке ховається під виглядом родимки. Може призвести до смерті, якщо його вчасно не діагностувати. Проте при своєчасному виявленні, це захворювання успішно лікується.

Серед українців показник захворюваності на меланому сягає 5,6 для чоловіків та 6,6 для жінок на 100 000 населення.

Згідно зі статистикою, кількість тих, у кого виявляють меланому, щорічно зростає на 5-7%. Щороку від цього захворювання помирають 1100 людей.

До Всесвітнього дня боротьби з меланомою Madanes об’єдналися зі страховою компанією TAS Life, щоб реалізувати соціальну ініціативу обізнаності серед населення про рак шкіри.

Ми залучили висококваліфікованих дерматологів з провідних клінік та медичних центрів до огляду працівників провідних українських компаній.

Групи підвищеного ризику появи меланоми

Значущими факторами ризику є епізоди надлишкового впливу сонячного випромінювання, особливо в дитячому віці, а також велика кількість родимок.

До групи підвищеного ризику належать особи:

• з білою шкірою, світлим волоссям, з блакитними, сірими та зеленими очима;
• ті, хто регулярно згорає на сонці;
• ті, хто мав сонячні опіки, а також довго перебували на сонці, особливо у віці до 20 років;
• ті, хто мають на тілі більш ніж 100 родимок або 50 родимок у віці до 20 років;
• ті, хто мають серед близьких родичів хворих на меланому (або на інший рак шкіри).

Найчастіше меланома локалізується на шкірі спини, шиї, голови та кінцівок. Однак меланома може розвиватися і під нігтем (це близько 8% від усіх меланом шкіри). Зазвичай в такому випадку вона являє собою темну пляму під нігтьовою пластиною, що вкрай ускладнює її вчасну діагностику.

Меланома виліковна на ранніх стадіях, тому особливо важливо не пропустити перші “сигнали тривоги”, які свідчать про можливий злоякісний характер новоутворення на шкірі.

Існує так звана “абетка меланоми”, яка описує певний ряд ознак перетворення доброякісної родимки на злоякісну. Ця абетка позначається першими п'ятьма літерами латинського алфавіту:

A (asymmetry) - асиметрія. Родимка асиметрична?
B (border irregularity) - край. Край родимки нерівний, нечіткий, рваний?
C (color) - колір. Помітили зміни в кольорі, або взагалі знебарвлення?
D (diameter) - діаметр. Родимка понад 6 мм?
E (evolving) - поява будь-яких зовнішніх змін родимки. Вона росте, кровоточить чи може потріскалась?

Якщо Ви відповіли “ТАК” хоч на одне питання — це істотний привід звернутися до лікаря.

Простіше попередити, аніж лікувати

Основні прояви меланоми відомі онкологам, хірургам, терапевтам, дерматологам. Однак їх старання будуть марними, якщо люди самі не будуть більш уважні до свого здоров’я. Зменшити ризик розвитку меланоми допоможе ряд правил:

1. Регулярно оглядайте шкіру. Особливу увагу звертайте на родимки на початку літа та в кінці. За наявності будь-яких ознак їх змін — обов’язково зверніться до лікаря.
2. Якщо у Вас багато родимок, є великі пігментні плями — уникайте активних сонячних променів та проходьте регулярний лікарський огляд.
3. Варто обмежити кількість ультрафіолетового випромінювання (як природного, так і штучного). Ніколи не засмагайте с 10:00 до 16:00, адже це час, коли сонце найактивніше і є велика ймовірність отримати сонячні опіки. У цей проміжок часу сонцезахисні креми малоефективні — вони захищають шкіру від опіків, проте не знижують ризику розвитку меланоми чи раку шкіри.
4. Якщо Ви полюбляєте відпочивати у спекотних країнах — вирушайте у подорож восени.

Профілактичний огляд

Як показує статистика, на четвертій (останній і найважчій) стадії вдається вилікувати лише 15% пацієнтів, на третій — 55%, на другій — 75%, а на першій — цілих 93%. Такі високі показники, переважно, результат ранньої діагностики та превентивної медицини. Багато критичних захворювань можуть протікати безсимптомно, навіть на пізніх стадіях. Це значно зменшує шанси на успішне одужання. Тому лікарі все частіше наголошують на важливості регулярних оглядів, так званих “чек-апів”. Багато клінік мають комплексні підходи до чек-апів, а також список обов’язкових діагностик в залежності від віку, статі, тощо.

За статистикою МОЗ, онкозахворюваність у жінок в Україні майже на 10% вища, ніж у чоловіків, тож список обов’язкових медичних оглядів дещо відрізняється:

З перших років життя:

• Щорічно: загальний аналіз крові, дослідження рівня глюкози в крові, відвідування вузьких спеціалістів (невролог, хірург, ендокринолог, психіатр тощо).

З 15 років (якщо раніше не було виявлено порушень у дихальній системі):

• Флюорографія — 1 раз на рік.

З 16 років (приблизний початок статевої активності):

• Раз на 3–5 років потрібно проходити тест на вірус папіломи людини (ВПЛ). Доведено, що ризик зараження вищий у сексуально активних жінок.

З 20 років:

• УЗД щитоподібної залози — двічі на рік.
• Клінічне обстеження молочних залоз + УЗД, флюорографія грудної клітини, гастроскопія, УЗД органів малого таза, аналіз глікозильованого гемоглобіну — 1 раз на рік.
• УЗД судин нижніх кінцівок — 1 раз на 2 роки.
• Цитологічна діагностика (ПАП-тест), ЕКГ з розшифруванням — 1 раз на 3 роки.
• УЗД серця, тест на біговій доріжці — 1 раз на 5 років.

З 30 років:

• Відвідування проктолога — 1 раз на рік.
• Клінічний огляд дерматовенеролога.
• УЗД сонної артерії, МР-ангіограма — 1 раз на 3–5 років.
• УЗД серця — 1 раз на рік.
• ЕКГ з розшифруванням + тест на біговій доріжці — 1 раз на 2 роки.
• Аналіз на рівень загального холестерину в крові — 1 раз на рік.

З 40 років:

• Аналіз крові на ПСА-тест — 1 раз на рік.
• Мамографія — 1 раз на 2 роки.
• Цитологічна діагностика (ПАП-тест) — 1 раз на 5 років.

З 50 років:

• Сканування щільності кісток (жінки повинні пройти перший подібний аналіз із початком менопаузи).
• Імунохімічне дослідження калу на приховану кров (FIT, FOBT) — 1 раз на рік.
• Тест на біговій доріжці 1 раз на 2 роки (до 55 років).
• ЕКГ з розшифруванням — 1 раз на 2 роки (до 55 років).
• Колоноскопія — 1 раз на 5 років.
• Ліпідний профіль крові — 1 раз на рік (раніше — 1 раз на 2 роки).

З 60 років:

• Перевірка на аневризму черевної порожнини (особливо актуально для активних курців).

Щодо чоловіків, то список обов’язкових чека-пів значно менший. Проте не варто забувати про їх необхідність, адже це насправді допоможе врятувати життя:

З перших років життя:

• Щорічно: загальний аналіз крові, дослідження рівня глюкози в крові, відвідування вузьких спеціалістів (невролог, хірург, ендокринолог, психіатр тощо).

З раннього віку:

• Терапевт або сімейний лікар (для коментарів до результатів основних аналізів крові та сечі) — 1 раз на рік.
• Офтальмолог — 1 раз на рік.
• ЛОР — 1 раз на рік.
• Ендокринолог — 1 раз на рік.
• Стоматолог — 1 раз на рік.

З 20 років:

• Флюорографія грудної клітини — 1 раз на рік.
• УЗД щитоподібної залози — двічі на рік.

З 30 років:

• Огляд проктолога — 1 раз на два роки.
• Аналіз загального рівня холестерину в крові (з 35 років — щорічно, в обов'язковому порядку).

З 40 років:

• Візит до кардіолога — не рідше 1 разу на рік за відсутності симптомів у ранньому віці + ЕКГ.
• Уролог — 1 раз на 2–3 роки — фахівець може призначити ПСА-тест крові (на виявлення раку простати), в разі необхідності.

З 50 років:

• Перевірка калу на приховану кров — 1 раз на рік. Раніше слід робити за таких симптомів: безпричинні нудота і блювота, часта печія, відрижка, здуття, болі в черевній порожнині, порушення стільця.

У разі виникнення критичного захворювання, регулярні чек-апи допоможуть вчасно його виявити. А рання діагностика — запорука успішного лікування!