Кожен четвертий українець був, є або буде онкопацієнтом, про що свідчить статистика і прогнози МОЗ.  З роками кількість хворих тільки зростає, і виникає питання: чи є взагалі якийсь спосіб уберегтися від онкозахворювання? Або залишається сподіватися виключно на удачу?

Кілька років тому в медичному співтоваристві був великий скандал. В американському журналі Science група експертів на чолі з Крістіаном Томассеті та іншими вченими Університету Джона Хопкінса опублікували результати дослідження про причини освіти і розвитку злоякісних клітин в організмі людини.  Головний меседж полягав у тому, що навколишнє середовище і спадковість грають не настільки важливу роль у розвитку пухлин, як абсолютна випадковість. Виходячи з висновків із дослідження, представлених у ЗМІ, виходить, що будь-які профілактичні заходи (здорове харчування, спорт, відмова від куріння і так далі) – повна нісенітниця.  Насправді ж, вчені потім ще довго пояснювали, що це неправильна інтерпретація тез їх роботи.  Так, 66% утворень злоякісних пухлин – це невдала мутація клітин ДНК, попередити яку неможливо.  Але залишається 34%, і це вже якраз зовнішні фактори ризику. Офіційна позиція ВООЗ не особливо відрізняється цифрами. 30-50% ракових захворювань, за їхнім твердженням, можна запобігти, уникаючи тих самих чинників. У медицині це називають первинною профілактикою.

Важливо розуміти, причини та фактори ризику – це не одне й те саме.  Так, людина може вести нездоровий спосіб життя і не зіткнутися зі смертельними захворюваннями, померши в 95. Але такі випадки – швидше,  винятки.  Фактори ризику – це те, що підвищує ймовірність розвитку новоутворень.  Людина може перебігти проїжджу частину з високим трафіком в недозволеному місці, і з ним нічого не трапиться, але все ж набагато безпечніше пройти підземним переходом.

Що «годує» рак

Їжа (вода та інші рідини теж входять в це поняття) – основне джерело вітамінів та інших речовин для нашого тіла.  Тут основний посил вчених навіть не про конкретні продукти, а про надлишок їх споживання. При ожирінні погіршується метаболізм.  При правильному обміні клітини діляться, живуть і вмирають.  Тільки-но в організмі трапляється збій, в клітинах відбувається мутація, вони починають ділитися безконтрольно. На думку вчених, надмірна вага підвищує ризик розвитку раку молочної залози, товстої і прямої кишки, стравоходу, матки, щитоподібної залози і ще ряду онкозахворювань.

Наприклад, солодощі, а точніше, глюкоза – джерело енергії.  Наш організм іноді просто вимагає від нас цих ласощів.  Але глюкоза забезпечує «солодке життя» всім клітинам нашого організму, в тому числі раковим.  Вони діляться ще інтенсивніше, що посилює небезпеку.  Адже майже ніхто з нас не може з абсолютною впевненістю сказати, що злоякісних пухлин на ранній стадії в організмі немає.  Висновок – обмежувати споживання цукру потрібно завжди і всім, починаючи з дитячих років.  Потрібно не забувати, що і фрукти, і овочі містять глюкозу, тому «перше, друге, десерт» – це формула, з якою потрібно бути дуже обережними.

Ще один «посилювач» ракових клітин носить складну назву «афлатоксин».  Це хімічний канцероген, отруйна речовина, що виділяється певними видами цвілевих грибів.  Гриби не потрібно поспішати викреслювати з буденного раціону.  Ця цвіль може міститися і в горіхах, і в крупах, і в тваринних жирах.  Найчастіше хімікат потрапляє і поширюється в продуктах через неправильне зберігання (надмірна вологість, підвищена температура).  Це приблизно як з грибком, який з'являється на стінах приміщень без доброї конденсації.  Що, до речі, теж може зашкодити нашому здоров'ю. В першу чергу, афлатоксини пригнічують імунну функцію, знижуючи стійкість до інфекцій, хронічних захворювань і розвитку онкології.

Як активність захищає від захворювання

ЗСЖ – не тільки данина моді, зброя проти других підборідь або lifestyle. Це цілісне поняття – одне з головних у профілактиці онко.  Адже шкідливі продукти забезпечують ожиріння, зайва вага – в свою чергу, ускладнює ймовірність не захворіти.  Спорт теж впливає на стан нашого тіла, на імунну систему, а відповідно, і на захист від активного поширення ракових клітин.  Рух покращує стан дихальної та серцево-судинної системи.  Активність допомагає запобігти особливо раку кишківника і легенів.  І навіть на тлі надлишкової ваги фізичні навантаження сприяють пом'якшенню розвитку пухлини печінки.

Стрес теж проти онкології.  Але не завжди і не всякий

Як казав батько вчення про стрес, Ганс Сельє, відсутність цього процесу в організмі є смерть. Але ми говоримо про так званий «хороший стрес». У психології його називають еустресом. Група ізраїльських учених з інституту  Вейцмана встановили, що «гормон стресу», який змушує нас не спати, пригнічує розмноження ракових клітин (це вже не про попередження, а про поведінку ракових клітин хворого). Несподіване відкриття дослідників полягала ще в тому, що пухлини швидше ростуть вночі.  Це не означає, що сон – це погано, але при еустресі, який ми отримуємо щодня в легких порціях завдяки приємним емоціям, нормальному фізичному навантаженню, людський організм, як виявилося, частково пригнічує активність клітин навіть без допомоги препаратів. Прогресивний висновок у медикаментозному лікуванні онкозахворювань говорив, що деякі препарати також краще приймати вночі, коли тілу складніше боротися з прогресуванням ракових клітин. У свою чергу дистрес, тобто несприятливий, в результаті якого виснажуються захисні сили організму, призводить до зриву механізмів адаптації тіла і розвитку різних захворювань, аж до летального наслідку.  Хронічні зриви «з'їдають» імунітет, роблячи нас слабкими, це ще один фактор ризику для розвитку ракових пухлин.

Навколишнє середовище: чого конкретно потрібно уникати

Хімічні канцерогени часто небезпечні тим, що ми мало на що можемо вплинути.  Або нам так тільки здається?  Якщо з курінням більш-менш зрозуміло – можна просто не палити і намагатися уникати ролі пасивного курця, то з іншими хімікатами в повітрі складніше.  Наприклад, азбест (гірський льон) – це речовина, яка за класифікацією Міжнародного агентства з вивчення раку, є канцерогеном першої категорії, тобто його небезпека науково доведена. Цей хімікат досить часто використовується в будівництві, автомобільній промисловості і ракетобудуванні.  Азбест викликає частіше за все рак бронхів, яєчників, нирок, гортані.  Шкідливість азбестових волокон залежить від їх діаметра і довжини.  Найбільш небезпечними є найтонші – вони проникають в нижні дихальні шляхи, в легені, де осідають, з часом викликаючи рак. Остерігатися варто більшою мірою не мешканцям приміщень, при будівництві яких використано азбест, а самим будівельникам. Стіни, фасади зміцнюються ще рядом речовин, обробляються, але при активному процесі будівництва необхідно дотримуватися елементарних засобів захисту.

У 2017 році в Україні вийшов Наказ МОЗ, який забороняє в виробництві використання азбесту в будівельно-монтажних роботах. Але при цьому, є ще чимала частина працівників, які стикаються з цим канцерогеном при утилізації, реконструкції тощо. Їм необхідно максимально точно дотримуватися всіх заходів безпеки.

Ще одна небезпечна отрута – бензол, він часто міститься в пластику.  При його горінні може виникнути сильне запаморочення, нудота. Пар може призвести до апластичної анемії, гострих лейкозів, у тому числі, злоякісних, захворювань кісткового мозку.

Небезпечні гаджети

Свого часу в народі гуляли міфи про наднебезпечні властивості мобільних телефонів, телекомунікаційних вишок, WI-FI-роутерів, і навіть розеток. Такі припущення ніяк не обґрунтовані і науково не підтверджені.  Випромінювання від подібних пристроїв є, але вони не є іонізуючими. Однак, складніші «гаджети» все ж можуть викликати ракові захворювання. Основні види іонізуючого випромінювання, такі як альфа-, бета-, гамма-, рентгенівське випромінювання, потоки протонів, нейтронів, ультрафіолетові випромінювання, – все це серйозні фізичні канцерогени. У багатьох може виникнути питання: чи проходити такі процедури, як рентген, флюорографія, мамографія?  Ми дійсно піддаємо організм навантаженню і небезпеці при подібних перевірках, бажаючи встановити діагноз, або в профілактичних цілях. Але це дуже низький відсоток опромінення, якому ми піддаємося.  Частота подібних скринінгів теж обумовлюється небезпечним випромінюванням (не дарма флюорографію, наприклад, призначають зазвичай не частіше 1 разу на рік), але відмовлятися, особливо при підозрах на різні захворювання, точно від таких перевірок не варто.

Складніший «гаджет», в плані захисту від нього – сонце.  Сонячні промені – потужне джерело різних випромінювань, серед яких важливу роль відіграє ультрафіолет.  У малих дозах він необхідний тілу людини, але в більших може викликати рак шкіри і ще чималу кількість інших небезпечних хвороб. Зайва засмага, як і часте використання соляріїв – категорично не рекомендовані процедури. На підтвердження вчені підкреслюють, що рак шкіри найбільш поширений в спекотних країнах з тропічним/ субтропічним кліматом.

І що, всього боятися?

Звичайно, можна сказати, що цегла теж несподівано може впасти на голову здоровій людині.  Але при цьому, ви швидше за все не будете гуляти покинутими будівництвами, з табличками «обережно, небезпечно». Так само і з превентивними заходами щодо онкологічних захворювань.  Як ви розумієте, велика частина факторів ризику зводиться до одного важливого елементу нашого життя – імунітету.  Якщо на «абсолютну випадковість» мутацій ДНК, як і генетичну схильність, ми вплинути не можемо, то решта відсотків, (нагадаю, зовнішні фактори) – абсолютно запобіжна небезпека.  І нам необхідно дотримуватися певних заходів, це така собі інструкція до застосування наших з вами організмів.

Не боятися допоможуть також регулярні огляди в лікарів, аналізи, перевірки, тобто профілактичні чекапи, які у жінок і чоловіків трохи відрізняються.  Про чекапах і їх важливості писав раніше.