Детальний список регулярних обстежень для ранньої діагностики критичних захворювань у жінок

Завдяки прогресу в медицині за останні 30 років, смертність від критичних захворювань значно зменшилась. Так, на четвертій (останній і найскладніший) стадії вдається вилікувати 15% пацієнтів, на третій – 55%, на другій – 75%, а на першій – цілих 93%. Такі високі показники, в основному, результат ранньої діагностики і превентивної медицини. І прогнози експертів на майбутнє досить оптимістичні, що не може не радувати. 

За статистикою МОЗ, онкозахворюваність у жінок в Україні майже на 10% вища, ніж у чоловіків. Найбільш поширеним видом захворювань є  рак молочної залози (виявлено у 14 260 українок за 2019-й рік). На другому місці – рак тіла і шийки матки (у 10 758 українок). Далі за статистикою йдуть новоутворення на шкірі, на ободовій кишці, у шлунку та в дихальних органах.

Пік припадає на вік 60-70 років: близько 66% з тих, кому за останній рік встановили діагноз «рак» – жінки пенсійного віку. Та якщо подивитись не лише на статистичні дані, а й на загальні цифри,онкозахворюваність має суттєві масштаби у будь-якому віці.

Через канцерофобію (страх виявлення ракових захворювань) більшість громадян не проходить навіть частину всіх необхідних регулярних діагностик і перевірок, тому – рак, який спочатку не проявляє симптомів, може залишитись непоміченим. Особливо це актуально для захворювань дихальних шляхів, ендокринної та серцево-судинної системи, оскільки навіть на пізніх стадіях вони можуть не мати симптомів. 

В боротьбі з цими критичними захворюваннями важливу роль грає рання діагностика. Ми зібрали для вас детальний і послідовний список чек-апів, які варто зберегти у нотатках кожній жінці.

З перших років життя

• щороку: загальний аналіз крові, дослідження рівня глюкози, відвідування профільних спеціалістів (невролог, хірург, ендокринолог, психіатр, і т.д.)

З 15 років (якщо раніше не було виявлено порушень дихальній системі):

• Флюорографія – 1 раз на рік.

З 16 років (приблизний початок статевої активності):

• Раз на 3-5 років необхідно проходити тест на вірус папіломи людини (ВПЛ). Доведено, що ризик зараження вище у сексуально активних жінок.

З 20 років:

• УЗД щитовидної залози – 2 рази на рік. 

• клінічне дослідження молочних залоз  + УЗД, флюорографія грудної клітини, гастрокопія, УЗД органів малого тазу, аналіз глікованого гемоглобіну – 1 раз на рік.
  
• УЗД судин нижніх кінцівок – 1 раз на 2 роки.
  
• Цитологічна діагностика (ПАП-тест), ЕКГ з розшифровкою – 1раз на 3 роки.
  
• УЗД серця, текст на біговій доріжці – 1 раз на 5 років.

З 30 років:

• Відвідування проктолога – 1 раз на рік.
  
• Клінічний огляд дерматовенеролога.
  
• УЗД сонної артерії, МР-ангиограмма – 1 раз на 3-5 років.
  
• УЗД серця – 1 раз на рік.
  
• ЕКГ з розшифровкою + тест на біговій доріжці – 1 раз на 2 роки.
  
• Аналіз на рівень загального холестерина в крові – 1 раз на рік.

З 40 років:

• Аналіз крові на ПСА-тест – 1 раз у рік.
  
• Мамографія – 1 раз на 2 роки.
  
• Цитологічна діагностика (ПАП-тест) – 1 раз на 5 років.

З 50 років:

• Сканування щільності кісток (жінки мають пройти перший подібний аналіз з початком менопаузи).
  
• Імунохімічні (імунохроматографічні) дослідження калу на приховану кров (FIT, FOBT) – 1 раз на рік.
  
• Тест на біговій доріжці – 1 раз на 2 роки (до 55 років).
  
• ЕКГ з розшифровкою – 1 раз на 2 роки (до 55 років).
  
• Колоноскопія – 1 раз на 5 років.
  
• Ліпідний профіль крові – 1 раз на рік (до цього 1 раз на 2 роки).

З 60 років:

• Перевірка на аневризму черевної порожнини (особливо актуально активним курцям).

Після 60 років – краще дотримуватись порад сімейного лікаря, він вже рекомендуватиме, які дослідження продовжувати, а у яких немає частої потреби. В разі виникнення критичного захворювання, регулярні чек-апи допоможуть вчасно його знайти. А рання діагностика – запорука успішного лікування.

Крім того, з недавнього часу в Україні з’явилась можливість страхування від критичних захворювань, серед яких на першому місці стоїть онкологія. Воно покриває витрати на повноцінне лікування, включно з процедурами, медикаментами і перебуванням у клініці (в тому числі і за кордоном) аж до 1 000 000 USD. При цьому, щорічні витрати на оплату полісу цілком доступні для середньостатистичного українця.