Канцерофобія небезпечніша онкології

Хороша новина — за рівнем поширення раку Україна знаходиться на одному щаблі з благополучної Європою. А яка погана?

На щастя, за останні десятиліття рак перестав бути однозначно фатальним захворюванням. Ще відносно нещодавно шанс на одужання мали лише деякі пацієнти, пухлини у яких виявлялися на ранніх стадіях і могли бути повністю видалені хірургічно. На даний момент ситуація значно покращилася — онкологам вдається врятувати більшу частину з хворих на рак. Правда, в Україні ситуація відрізняється.

Хороша новина в тому, що за рівнем поширення раку Україна знаходиться на одному щаблі з країнами Європи. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я кожен 125 українець страждає від онкологічного захворювання. Ані наслідки Чорнобиля, ані відносно погана екологія, ані малорухливий спосіб життя, ані низька культура харчування не погіршують наше становище в статистичних зведеннях ВООЗ.

Але є і погана новина. В Україні п’ятирічне виживання (визначається числом пацієнтів, яким вдається подовжити життя) на 20% нижче за сусідів. За рівнем смертності від новоутворень Україна знаходиться на рівні Ізраїлю початку 80-х. За рік близько 80 тис. людей помирає від злоякісної онкології.

Чому? Винні погані клініки? Або некомпетентні лікарі? Ні! Ми працюємо з більш ніж 800 клінік у сфері лікування серйозних захворювань в десятках країн, і я з упевненістю можу сказати, що Українська, особливо, приватна медицина має у своєму розпорядженні засоби, досвід і фахівців, які відповідають світовим стандартам у цій галузі.

Проблема полягає в тому, що боротьба з захворюванням починається занадто пізно. 3−4 стадія, коли рак вимагає неймовірних коштів і сил на лікування, коли трагедія змушує усім світом збирати гроші, коли може бути занадто пізно, щоб зробити хоч щось. Понад 30% пацієнтів не отримують спеціального лікування. В основному тому, що їм не вистачає коштів.

Рак в Україні - це щось на зразок Волан-де-Морта, «Того-Кого-Не-Можна-Називати». Пострадянська людина не говорить про онкологію, вона не проходить обстежень і не скаржиться лікарю на раптові болі. Вона не згадує рак навіть подумки та вважає, що онкологія її ніколи не торкнеться. Розмови на цю тему — табу. Наче це допоможе уникнути важкої хвороби.

Правда у тому, що четверта стадія раку не виникає раптово. Перші ознаки недуги легко пропустити, списати на випадковість. І якщо регулярно (хоча б раз на рік) не проходити обстеження, то в якийсь момент можна зіткнутися зі страшним діагнозом. Нехай ви витратите 1000 грн на аналізи, нехай річна медична страховка обійдеться вам в $50 за рік, але зате ви будете спати спокійно, а лікування (якщо в ньому виникне необхідність) буде швидким, недорогим та ефективним.

Всі ми — страховики, лікарі, журналісти, небайдужі громадяни — повинні боротися з канцерофобією. Повинні змусити середньостатистичного українця витягнути голову з піску і подивитися на цю проблему. Самому ж українцю я скажу банальну річ, яка здатна врятувати життя і заощадити гроші: сходіть до терапевта і дотримуйтеся його рекомендацій — застрахуйте себе від несподіванок.