Що робити, коли держсистема охорони здоров'я не справляється, а більш якісна приватна медицина залишається за гранню фінансових можливостей людей. Ситуація з епідемією COVID-19 без прикрас показала проблеми системи охорони здоров'я практично у всіх країнах світу: клініки не справляються з напливом пацієнтів, не вистачає витратних матеріалів та апаратури. Іноді в лікарнях, немає навіть банальних засобів індивідуального захисту для лікарів.
Навіть в рідному для мене Ізраїлі, де медицина - одна з кращих в світі, є складнощі в період епідемії. В основному проблеми пов'язані з ортодоксальними євреями. Проте, багато країн, наприклад, Японія, Корея, Нова Зеландія, справляються з ними краще за інших. В основному тому, що приватні клініки розвантажують державну систему охорони здоров'я, яка повністю зосереджена на коронавірус.
Епідемія коронавируса лише прискорила процеси і наочно продемонструвала, з чим вже в найближчі десятиліття ми можемо зіткнутися. Старіння населення, зниження показників народжуваності, підвищення загальної тривалості життя і поліпшення її якості призводять до того, що в усьому світі спостерігається процес демографічного старіння. Незабаром літніх людей буде більше, ніж молодих.
У 1950 році, 8% світового населення було у віці старше 60 років, до 2000 року ця цифра зросла до 10%, а до 2050, згідно з даними ООН, буде 21%. В Україні вже в 2000-х кількість людей старшого віку становило 21%, а до 2050 року цей показник виросте до 38%. Це неминуче призведе до навантаження на систему охорони здоров'я.
Є ще один важливий момент: медицина стає дорожче і, як наслідок, зростають витрати на послуги охорони здоров'я. У світі за останні 20 років, сімейні витрати на лікарів і ліки в світі виросли на більш ніж 50%. Наприклад, в Німеччині ця стаття сімейного бюджету з 3,09% піднялася до 4,76%, в Ізраїлі з 3,91% до 5,37%. В Україні досить складно порахувати ціну «умовно безкоштовної» медицини, яку все одно доводиться оплачувати благодійними внесками і ліками за свій рахунок, а й вона, очевидно, зростає.
Таким чином ми приходимо до моменту, коли перевантажена державна система охорони здоров'я остаточно перестане справлятися, адже саме літні громадяни є основними споживачами лікарських послуг. І тут в гру вступає приватна медицина.
Сьогодні на ринку спостерігається конкуренція між учасниками. Це стимулює їх до постійного підвищення рівня своєї роботи, поліпшення якості послуг, купівлі нового обладнання та залучення висококваліфікованих працівників.
Останнє важливо, адже по даним Міністерства охорони здоров'я, в державному секторі спостерігається стрімке старіння персоналу. Медиків пенсійного віку приблизно чверть від загального числа. Скільки це загальне число? Через низькі зарплати і погані умови праці, працювати там мало хто погоджується.
Але у приватної медицини є один істотний мінус, який робить її недоступною для більшості українців - ціна. В Україні, за даними основних учасників ринку, послугами приватних медичних клінік користуються не більше 4,5% населення. Переважно - це жителі великих міст з доходом вище середнього.
Як же знайти вихід із ситуації, коли державна система охорони здоров'я явно не справляється, а більш якісна приватна медицина залишається за гранню фінансових можливостей обивателя? Рішенням може стати страхування.
Воно добре зарекомендувало себе в розвинених країнах, і рано чи пізно стане основним джерелом фінансування медичних послуг. Зараз в Україні діє лише добровільна форма медстрахування, при якій людина самостійно вирішує у кого, на яких умовах, на який термін і страхуватися взагалі. Проте, ринок зростає. За 2019 рік збір платежів з фізосіб за послуги «страхування на випадок хвороби» виріс майже на 40% в порівнянні з 2018-м.
Застрахуватися зараз можна практично від чого завгодно, включаючи таку групу критичних захворювань, як онкологія. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен 125 українець страждає від онкологічного захворювання. Щороку від раку помирають близько 90 000 чоловік. Більшість з них могли б вилікуватися, якби їм були по кишені кращі фахівці , адже якісне лікування серйозних захворювань в Україні коштує до 500 000 гривень.
Для незахищених верств населення, очевидно, це завдання доведеться вирішувати державі. І зробити це необхідно якомога швидше.